Один з найкрасивіших парків в Україні розташований в Кіровоградській області. На 109 гектарах серед степу розкинувся, створений знавцем паркової справи Миколою Давидовим у 19 столітті, дендропарк «Веселі Боковеньки». Нещодавно його стежками гуляв тревел-блогер Сашко Дніпрович.
Веселі Боковеньки – мальовничий дендропарк на Кіровоградщині в Долинському районі. Ідеальне місце для мандрівки вихідного дня з Кропивницького чи Кривого Рогу.
Як добратися до дендропарку Веселі Боковеньки?
З Кропивницького до парку всього 70 км. Їхати треба по трасі на Кривий Ріг і не доїжджаючи до села Братолюбівка повернути по вказівнику направо. А далі вас чекаю пару кілометрів бездоріжжя.
З Кривого Рогу до парку 60 км, якщо їхати на Кропивницький то треба повернути наліво по вказівнику, після села Братолюбівка.
Громадським транспортом сюди не доберешся. Треба або йти з траси, або якось добиратись з Долинської попутками чи на таксі. До райцентру 20км, через Долинську проходять приміські і пасажирські поїзди. Я ж приїхав на Інтерсіті, а потім велосипедом добирався до парку. Раз в день сюди ходить автобус, але всього два чи три дні на тиждень.
Історія парку
Дендрологічний парк Веселі Боковенки був закладений 1893 року любителем і великим знавцем паркового діла Миколою Давидовим (1856 – 1930 р.р.). Микола Львович був з відомого в Росії роду, отримавши вищу юридичну освіту він повернувся до батьківського маєтку з метою здійснити свою мрію – створити ландшафтний парк
В ті часи на території парку були голі, з поганим ґрунтом, схили балки з невеликим ліском. Сім’я Давидова була проти такого захоплення і ідеї сина.
Це все не спиняло Давидова на шляху до мрії і він оголосив конкурс на кращий проект парку. Його виграв український художник пейзажист Іполит Владиславський-Падалка.
Парк закладався під керівництвом знавця паркового діла А. Регеля, при участі лісовода А. Яцкевича, а також ініціатора і автора проекту. На основні роботи по закладці парку пішли десятиліття.
Щоб виплекати парк своєї мрії Давидову довелось продати частину свого маєтку. Поповнення паркових насаджень найбільш інтенсивно тривали в 1895—1904 роках, а в 1905—1906 рр. був застій в насадженнях парку через відсутність коштів. У 1916 році парк був подарований Давидовим Російському географічному товариству.
А потім Жовтневий переворот, тоді вже Давидову було не до парку. З 1960 року парк – пам’ятка садово – паркового мистецтва. Зараз його площа 109 га ( з селекційно – дендрологічною станцією – 543 га). Головною композиційною віссю є річка Боковенька та балка Скотувата, на яких споруджено систему мальовничих ставків. Створено 5 основних краєвидів, кожний з них ніби відтворює в мініатюрі природний ландшафт певної географічної зони. Колекція парку налічує близько 1000 видів і форм дерев та чагарників, серед них такі рідкісні й екзотичні, як дуб гірський, кипарисовик нутканський, тюльпанове дерево та інші.
Алеями парку
Вхід в парк коштує 20 грн. (травень 2018 року). Працівник парку пробив мені чек, що дуже приємно здивувало . При вході в парк є схема його.
По всьому парку стоять різні скульптури
Знайти їх можна і на деревах
І на клумбах
Адміністративні будівлі
Бузкова алея вже не така гарна, рослина закінчує цвітіння
В парку майже не ловлять телефони мережу. Мій life:) і Kyivstar були поза зоною, можливо Nokia 1100 і зловить сигнал, але не сучасні смартфони. На пагорбі цьому мабуть єдине місце де є впевнений сигнал.
Історичний погріб
Був зачинений
Невеличкий фонтан
Півонія древовидна
По дендропарку Веселі Боковеньки зручно їздити велосипедом
В ставку за додаткову плату можна ловити рибу
Один з місточків
А на території дозволено ставити намети
Так і хочеться приїхати сюди на вихідні з ночівлею
Бесідки можна забронювати і орендувати, на сайті парку є цінник і телефони.
Місцями траву скошують
А місцями ні
Алеї підметені, біля кожної лавки є смітник
Взагалі парк приємно здивував своєю доглянутістю
Ще один з видів на острівець
Відвідувачів в парку небагато, тому це ідеальне місце втекти на вихідний від міста.
Олександр Ткаченко відомий у туристичних колах як Сашко Дніпрович ー мандрівник, тревел-блогер.