Біосферний заповідник "Асканія-Нова" – це природне диво світового масштабу. На безкрайніх степових просторах заповідника, яких ніколи не торкався плуг, мешкає більше 3000 видів тварин.
У це важко повірити, але тут – посеред українського степу можна зустріти африканських зебр, американських бізонів, шотландських поні, оленів і лам. Про заповідник "Асканія-Нова" – одне з 7 природних чудес України – відомо далеко за межами нашої країни. Його значення, як унікального природного об’єкту і наукового центру визнано на міжнародному рівні, а за рішенням ЮНЕСКО "Асканія-Нова" внесена в список еталонних територій планети і є біосферним резерватом.
Все вищесказане не здивує українців, адже "Асканія-Нова" та її природні багатства більшості знайомі з дитинства... А ось той факт, що природне диво України, як виявилося, вже котрий рік існує "в режимі виживання", а українська влада не тільки не поспішає вирішувати проблеми заповідника, а й сама сприяє появі нових, щонайменше, викликає подив. Директор заповідника, член Національної комісії у справах ЮНЕСКО та Національного комітету ЮНЕСКО за програмою "Людина і біосфера" Віктор Гавриленко в інтерв’ю Zruchno.Travel розповів про маловідомі нюанси роботи біосферного заповідника, ролі туризму для "Асканії-Нови" і надіях співробітників заповідника.
Фото: latifundist.com
– Туристичний сезон 2018 вже давно стартував. Чи можна вже робити якісь висновки про його успішність для заповідника?
– Будучи найбільшим степовим заповідником Європи, "Асканія-Нова" займається не тільки збереженням біорізноманіття цієї території, але і екотуризмом. Перед нами стоїть непросте завдання суміщення збереження природи степів і штучно створених екосистем з демонстрацією біоти (складний блок живої природи всередині геосистеми, – ред.) численним відвідувачам. За 40 років роботи в заповідній сфері я давно переконався, що при належній організації відвідування, по одній і тій же доріжці можуть пройти як 100-200 туристів, так і кілька тисяч – вплив на навколишнє середовище буде однаковим.
Нинішній еколого-просвітницький сезон ми почали в 20-х числах квітня на затверджених маршрутах і перший місяць роботи давав обнадійливі результати. На 20 травня ми йшли з випередженням торішнього відвідування на 1-1,5 тисячі відвідувачів. Але, в подальшому екотуристичний потік став різко зменшуватися, на що вплинуло кілька факторів. Найважливіший фактор – стан доріг двох напрямків під’їзду до "Асканії-Нової" – від Азовського і Чорного морів. Наші "славні зернові агротрейдери" зруйнували їх ще в минулому році, а зараз добивають остаточно. В результаті, поїздка в заповідник "Асканія-Нова" в двоповерховому автобусі, якими возять дітей на екскурсії, перетворюється в плавання штормовим морем.
На даний момент ми прийняли 31,5 тис екотуристів, що на 3,5 тисячі менше минулорічного періоду. З огляду на, що із загального фонду державного бюджету установи передбачено фінансування тільки по захищених статтях, де відсутні витрати на корми для тварин зоопарку, пальне для виконання протипожежних заходів і перевезення кормів, кошти на запасні частини, відрахування за спеціальне водокористування та на інші невідкладні заходи. Надії на належне наповнення спецфонду від екотуристичної діяльності тануть, як сніг під палючим сонцем. Погодьтеся, екстремальний туризм – не для широкого загалу.
Фото: facebook.com/khersontourism
– Є надія на поліпшення ситуації?
– Цілком можливо, що наші прохання і звернення все-таки почують на загальнодержавному та обласному рівнях і дороги до нас поліпшать. У квітні наступного року будемо відзначати сторіччя оголошення акліматизаційного парку і цілинного заповідного степу Фрідріха Фальц-Фейна Народним заповідним парком "Асканія-Нова". І буде дуже прикро, якщо держава відвернеться від цієї події.
– А як вплинув на наукову і туристичну діяльність заповідника прийнятий минулого року закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі)". Що змінилося з тих пір?
– Сучасне суспільство істотно відрізняється від того, що було 70-х – 90-х роках минулого століття. Люди вимагають більшої свободи в поведінці, кращого сервісного обслуговування, часто не бажають звертати уваги на правила, встановлені чинним законодавством або адміністрацією установи. Але при послідовній копіткій роботі можна дійсно багато чого досягти, не впадаючи в крайності, в частині повної заборони відвідування заповідних територій. Адже заборонними заходами можна наробити ще більше шкоди – досить поглянути на степи Українського степового заповідника, Михайлівську цілину, якої, як такої, давно немає. Така ж доля чекає екосистеми природного заповідника "Єланецький степ".
Прийняті в минулому році законодавчі зміни начебто наблизили нас до виконання вимог Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та середовища існування в Європі. Але з самого початку було зрозуміло, що цей закон кардинально не посприяє збереженню біорізноманіття, але при цьому створив додаткові протиріччя не тільки між різними законами, а й між статтями одного і того ж закону. Ця думка була донесена до депутатів профільного комітету Верховної Ради України. Їх запрошували відпочити в "Асканії-Новій", займаючись створенням протипожежних смуг тим методом, який вони нам визначили – вручну за допомогою коси вздовж 80 кілометрів під палючим сонцем. Ніхто так і не захотів отримати практичний досвід. Саме відсутність практичного досвіду роботи, не кажучи вже про теоретичні знання в охороні природи, серед депутатів профільного комітету є однією з причин неможливості правильної оцінки ситуації та прийняття науково-обгрунтованих рішень. Мені не приносить задоволення розвивати цю думку, оскільки ще жевріє надія, що депутати згадають іншу свою обіцянку: вирішити питання скасування плати за спеціальне водокористування на об’єктах природно-заповідного фонду. Ми дивуємо світ тим, що цивілізована європейська країна продовжує стягувати плату з наукової природоохоронної установи за видобуток підземної води, яка використовується на збереження колекції тварин зоопарку заповідника і зрошення рослин дендрологічного парку "Асканія-Нова" загальнодержавного значення! 130-річний парк виріс саме на артезіанській воді. Ось так ми цінуємо наші національні та світові об’єкти на найвищому владному рівні.
Фото: ukrainer.net
– В цьому році заповідник недоотримав бюджетне фінансування. Як справляєтеся і в чому маєте потребу найбільше на сьогоднішній день?
– Я не вперше стикаюся з критичними ситуаціями. За останні 28 років в моїй практиці тільки два рази установі виділялися кошти відповідно до бюджетного запиту. У кращому випадку це було 2/3. Останні 10 років – це половина запиту. Тому, коли у нас запитують, а що новенького у вас і як високо ви злетіли, я завжди відповідаю: важливо те, що ми зберегли в таких умовах. А це раритетні стада: сайгака, коня Пржевальського, турменского кулана, зграї огарів, тисячі журавлів і багато інших видів.
У своїй діяльності ми ніколи не розраховували тільки на державне джерело фінансування, хоча воно, однозначно, має бути головним для такого закладу. Крім надходжень від екотуристичної діяльності, ми використовуємо наші можливості з реалізації вирощених тварин і рослин в асканійських зоо-і дендропарках, підсилюємо міжнародне співробітництво і вже отримуємо допомогу від потужного зоологічного товариства Сан-Дієго, готуємо експортні операції, що дозволить вирішувати складні питання. Я не знаю жодного заповідника нашої країни, так і в світі їх одиниці, з таким колом питань, які вирішуються саме в "Асканії-Новій".
Фото: location4film.com.ua
– Чи піднялася вартість екскурсій та інших туристичних послуг, які надає заповідник? Якщо так, то наскільки?
– Щодо вартості екскурсій інформую, що вона збільшилася лише на стільки відсотків, на скільки підвищилася мінімальна заробітна плата бюджетників. У нас це 10%.
– Раніше заповідник проводив екскурсії в кінних екіпажах Великим Чапельським Подом – в цілинний степ, де вільно гуляють дикі тварини. Чи проводяться такі тури зараз?
– Екскурсії в кінних екіпажах поки не проводимо. Можливо ця дійсно найбільш приваблива екскурсія буде відкрита після врегулювання статусу Великого Чапельського Поду і приведення вимог до його змісту до реального стану справ на цій території. Це посилить привабливість "Асканії-Нової". Питання не закрите, сподіваємося на його рішення.
Фото: khersonline.net
– Чи з’явилися в цьому році нові тури і екскурсії?
– Ресурс відкриття нових маршрутів практично вичерпаний. Ми можемо їх тільки вдосконалювати. Для цього потрібно залучати кошти, які установа не може заробити, оскільки надходження направляються на придбання кормів та інших витратних матеріалів. Крім цього, ми ще платимо податок на додану вартість за екскурсійну діяльність та від реалізації іншої продукції зоопарку і дендропарку. Це 20% надходжень – саме тих, які можна було б направити на утримання установи. Це ще один приклад неузгодженості механізмів фінансування та податкової системи.
Фото: decentralization.uacrisis.org
– Запропонуйте українським туристам, коли найкраще приїжджати в "Асканію-Нову"?
– Я вважаю, що "Асканія-Нова" прекрасна в будь-який час року, але для деяких відвідувачів потрібно "розгортати степовий килим". Дійсно, є періоди, коли природа розкривається особливо добре. Наприклад з початку травня і, як правило, до середини червня. Літня пауза пов’язана з високим температурним режимом. Але осінь в Асканії, як і взагалі в Херсонській області, може бути прекрасною і тривалою – до кінця жовтня. Після 20 жовтня ми переміщаємо частину тварин зоопарку в зимові приміщення. Але в цей час йде масова міграція птахів, які тисячами зупиняються у нас і можна поспостерігати це потужне трансконтинентальне явище. Я думаю, що люди сильно програють, орієнтуючись, перш за все, на весняний період, адже восени можна побачити набагато більше.
Розмовляла: Даша Хорішко