– Розкажи про свої найбільш цікаві подорожі по Україні в 2017 році. Що вразило найбільше?

– Ой, та багато було цікавого. Почався рік, як завжди, із зимового виїзду в Карпати. Цікаво, знаєте, коли випаде сніг, поїхати з друзями, побродити по пояс у заметах, заночувати десь у лісі в наметі, а з ранку знову топати вгору в пошуках своєї вершини. Що ще? Звичайно ж, скельні виїзди в Буки, Дениші та Коростишів. Узимку це драйтулфінг (скелелазіння з використанням ледолазного спорядження), влітку – просто скелі. Ще були невеликі походи вихідного дня та покатушки по Київській області, які теж дуже приємно згадати. Дуже запам’яталася поїздка до Славутича і Прип’яті на екскурсію. Ну і, звичайно ж, веловиїзд на Шацькі озера й околиці. Ще було кілька виїздів у літні Карпати на велозмагання. Ця частина подорожей вразила мене найбільше, тому що, крім гір, для мене це кожен раз маленька перемога над собою і своїми страхами. Ну і море – хоча б раз на рік варто просто з’їздити до великої води і позасмагати. У цьому році ми їздили до Лебедівки, дуже сподобалося. Місце і порекомендувати не соромно.

Славутич – Семиходы

– Якими місцями України ти любиш подорожувати?

– Найбільше люблю подорожувати в горах і в маловідомих частинах країни. Люблю природу, не займану цивілізацією. А ще люблю індустріальний туризм. Так, впадаю з крайності в крайність. Заводи, шахти, вузькоколійки, кар’єри – все це у величезній кількості присутнє на території нашої країни, і це достатньо цікаво з моєї туристичної точки зору.

Одеські катакомби

– Які регіони України або види туризму ти вважаєш найбільш недооціненими?

– В Україні треба розвивати індустріальний туризм. Зараз, звичайно, вже більше можливостей потрапити на екскурсію на АЕС або який-небудь завод – але це все одно складно. А людям, у будь-якому разі, певним верствам населення, було б цікаво більше дізнатися про будову тієї чи іншої технічної області, подивитися на процес своїми очима. Та й не тільки великі підприємства можуть представляти інтерес. Те ж маленьке село, в якому збереглися свій старий млин або солеварня, можна подати і розкрутити як туристичний об’єкт із доволі цікавою історією. Порівняти, як проводився певний продукт тоді й як це робиться зараз. Та багато чого можна придумати.

Селиская сыроварня

– У твоєму ЖЖ є пости про Чорнобильську АЕС, РЛС "Дуга" й інші об’єкти Зони відчуження. Що тебе вразило там найбільше?

– Особисто мене в Зоні вражає буйство природи. Варто було тільки людині піти з вулиць міст і сіл, як природа бере своє. Є місця, де вже не видно доріг. Ще трохи – і не залишиться навіть сліду людської присутності.

РЛС "Дуга"

– Ти часто буваєш за кордоном, маєш можливість порівнювати. Чого, на твою думку, не вистачає Україні як туристичній країні?

– Передусім не вистачає організації. Взяти ті ж туристичні маршрути в горах: подивіться, як вони марковані в Європі. Так там просто неможливо заблукати! На кожному дереві, на кожному камені є мітки маршруту, покажчики. По мітках у будь-якому туристичному центрі можна знайти книжку або карту з описом маршруту і кольором маркування. А у нас? У нас, скажімо так, можливі варіанти. Є, звичайно, і марковані маршрути, але їх катастрофічно мало. А з іншого боку, така конкретика забирає у туриста якусь романтику першовідкривача. Адже це ж цікаво, намагатися зорієнтуватися по карті, а не просто йти розставленими мітками.

Кікладські острови

– Куди б ти рекомендувала любителям подорожей поїхати цієї зими, крім розкручених напрямків?

– Я б порекомендувала сходити на Говерлу. Взимку там немає таких натовпів туристів, як улітку, і можна вдосталь насолодитися зимовими горами. А ще можна з’їздити до Кам’янця-Подільського і спробувати себе в ролі ледолазів на бурульки – якщо, звичайно, цієї зими будуть морози. Навіть новачок може за бажання знайти одно- або дводенний тур, де пропонується прокат необхідного спорядження і інструктор. А взагалі хочеться навіть не порекомендувати якесь конкретне місце, а просто побажати всім читачам побільше подорожувати. Адже Україна настільки велика і прекрасна, що не поступається розкрученим країнам Європи, потрібно тільки намагатися побачити її родзинку. Цікаве можна знайти у себе під носом, не обов’язково для цього долати тисячі кілометрів і платити купу грошей.

Фото: yarejka.livejournal.com